Медіа образ переселенців: загальні тенденції


Управління Верховного комісара ООН у справах біженців розповсюдило етичний кодекс для українських ЗМІ, в яких просило уникати найбільш поширених помилок для висвітлення сюжетів про життя та побут внутрішньо переміщених осіб.

На противагу результатам соціологічного дослідження, що розглядалося у попередньому пості, в уяві мешканців Львівщини сформувався інший образ переселенця. Часто це малоосвічений малорос, який не переймається пошуком роботи, часто пиячить і живе за чужий рахунок, як на курорті. Або ж це зрадник і ворог, який ховається або ж шпигує в запіллі.

Представники ООН нагадували українським медіа про те, що всі переселенці є громадянами України, які мають рівні права та обов’язки. Так само і про те, що не варто називати громадян, які не залишили території України, біженцями (тут може бути і подвійний контекст щодо невизнання окупованих територій Україною).

Окремо пояснювали, що не варто ототожнювати ані «добрих», ані «поганих» внутрішньо переміщених осіб з усіма тими, хто був вимушений покинути власні домівки.

Ми вирішили здійснити моніторинг коротких новинних сюжетів телеканалу «ZIK» протягом липня – жовтня 2014 року, аби дізнатися про те, як вони висвітлювали історії про внутрішньо переміщених осіб.

Всього за зазначений час вийшло 20 сюжетів, середньою тривалістю 4-5 хвилин. З них сюжетів з ключовим словом «біженці» – 4, «переселенці» – 16.

У більшості сюжетів негативні оціночні судження («мешканці Львівщини скаржаться на невдячність та неадекватність переселенців», «переселенці не хочуть працювати та жити у селі, вимагають кращих умов»), часто подають як незаперечний факт.

Підкреслюється нахабність, вибагливість, невдячність переміщених осіб та їх родин на прикладі окремих випадків, в одному з великих сюжетів-розслідувань у якості доказу використовується відео з порталу youtube.com невідомого походження, у іншому – приклад матеріалів з Інтернету, достовірність яких в самому сюжеті згодом не підтверджується і не спростовується. Спроба створити «позитивний» образ переселенця врешті теж має негативний відтінок, змальовуючи тих, кому тут раді, як людей другого ґатунку, вдячних за низькооплачувану працю та непридатне для проживання житло.

Позитивно оцінюються переселенці (як вдячні, працьовиті, патріотичні) у 5 новинах. Деякі з цих позитивних сюжетів є пограничними в плані оцінки та подачі матеріалу, приміром, сюжет про те, що деякі переселенці ходять на курси української досить позитивний, але залишається враження, що всі переміщені особи не знають мови та потребують таких курсів, а також, що деякі на них ходять, а інші чомусь не хочуть. Однозначно позитивними є сюжети про дітей або ж багатодітні родини, в одному з матеріалів навіть розміщено реквізити для допомоги таким людям.

Основна тематика, згадувана у сюжетах: нахабність, невдячність та агресивність переселенців.

Для того, щоб проілюструвати ці висновки, ми пропонуємо переглянути сюжети за хронологічним принципом (від липня до жовтня 2014 року):

Наприклад, сюжет від 16 липня 2014 року з красномовним заголовком: «Львівська сім`я прийняла біженців із Криму, натомість отримала проблеми».

Через непорозуміння між внутрішньо переміщеними особами та господарями будинку, родина переміщених осіб вирішила піти, не попрощавшись, і написала скаргу до Міністерства соціальної політики. Журналісти не змогли знайти родину внутрішньо переміщених осіб, тому в сюжеті є виключно львівська родина, яка почувається скривдженою та порівнює переселенців, що жили у них, злодіями – попри те, що ті нічого у них не вкрали.
Особливу увагу варто приділити прямій мові голові родини, який ділиться власними страхами щодо внутрішньо переміщених осіб в наступний спосіб: «“Осідають, укоріняються, будуть видавати заміж своїх дітей, синів женити, а через років десять будуть знову кричати: “Путін, помогі нам!” [2:57 – 3:03]

Не менш красномовним є заголовок сюжету телеканалу ZIK від 28 липня «Повертайтеся додому» – просять переселенців у Дрогобичі».

Цього разу героями сюжету стають директор санаторію і двоє жінок, які переїхали із зони бойових дій до санаторію в місті Дрогобич Львівської області.
Як зазначає директор санаторію, він був вимушений звернутися до правоохоронних органів для того аби дізнатися біографію жінки, з якою є регулярні конфлікти в місцевого персоналу. На його думку, «проблемна людина втікла сюди», а на запитання, що робити з тими внутрішньо переміщеними особами, які не планують повертатися додому говорить з посмішкою «Що будемо робити? Виселяти будемо!» [2:13].

Звичайно, у сюжеті присутня внутрішньо переміщена особа, яка, як ми зрозуміли, має грати роль «доброї» переміщеної особи на відміну від жінки, яка скаржиться на погані житлові умови і дах, який пропускає воду.

Чи можна назвати такий сюжет збалансованим? Чи таким, який відповідає запропонованим УВКБ ООН етичним нормам медіа для висвітлення теми внутрішньо переміщених осіб? На нашу думку – ні. І це – далеко не поодинокі матеріали, а ціла низка сюжетів певної спрямованості та тематики. Розглянемо деякі з прикладів у наступному пості.

24.ua

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Gravatar
Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Підписатися

Get every new post delivered to your Inbox.

Побудувати сайт за допомогою WordPress.com
%d блогерам подобається це: