Підняти галас на сході — напасти на заході або стратегема в поміч


Поки триває обговорення чергових достатньо принизливих документів за результатами Мінських перемовин, які в черговий раз заморожують конфлікт і не дають переваги українській стороні, а також європейським арбітрам, спробуємо зрозуміти, що ж відбувається насправді.

Східна і зокрема, китайська військова мудрість породила цілий ряд максим-висловів, які пізніше отримали назви стратагем, коротких і вкрай влучних висловів, які відображають військовий прийоми, засновані на глибокому знанні противника, ситуації та місця для її застосування. Чимало з них стали дороговказом для реальних історичних перемог і поразок.

Наразі вся увага українських ЗМІ, дипломатів, чиновників і громадян прикута до військового протистояння в Донецькій та Луганській області, а також черговим та позачерговим спробам дипломатичного вирішення питання у рамках Мінських домовленостей.

Складається враження, що російська дипломатія, а також пропагандистський та військовий апарат докладає максимум зусиль для того аби ми сконцентрували максимум зусиль і уваги саме на події на Донбасі. Звичайно, ситуація завдяки гуманітарним конвоям з РФ, постійному насиченню найманців та колаборантів важкими озброєннями ніяк не сприяє розслабленню або сподіванню на коротку перерву від військових дій.

Однак, з уваги цілком випадають дії Генерального Штабу Російської Федерації, згідно яких протягом найближчих 2015 — 2016 років три території мають стати максимально мілітаризованими зонами: Арктика, Калінінградська область і півострів Крим. Практично непоміченим з боку України пройшла кампанія з встановлення на облік мешканців Автономної республіки Крим, яка тривала протягом майже всієї половини 2014 року. Як повідомляли офіційні речники, на військовий облік в АР Крим стали 140 тисяч осіб, з яких 40 тисяч отримали військові квитки російського сучасного зразка. В січні місяці речники Міністерства оборони РФ звітували про те, що з квітня 2015 року мешканців анексованих територій розпочинається набір до строкової служби в лавах армії РФ.

Однак, якщо уважніше придивитися до планів військового керівництва РФ, то вони йдуть набагато дальше ніж залучення населення Криму до військового будівництва. Для того, щоб уявити масштаби щодо мілітаризації Криму, варто звернути увагу на державні закупівлі для Південного військового округу, до якого було приєднано окуповані території. Отже, тільки в 2015 році він має отримати 50 нових літаків та 20 гелікоптерів. За специфікацією це мають бути винищувачі Су-34, Су-30СМ, Су-30М2 та гелікоптери Мі-28.

Місця розташування майбутньої оновленої авіації відомі — це аеродроми в Гвардійському та Бельбек (АР Крим) та Кримську (Краснодарський край), Морозовськ (Ростовська область).

Державна корпорація з організації повітряного сполучення має виділити кошти на реконструкції системи ПВО Криму і вже зараз замовила “Концерну ПВО “Антей-Алмаз” перебудову та реконструкцію радіолокаційних комплексів в Сакському, Бєлогорському та Совєтському районах АР Крим.

Таке посилення ВПС РФ на півдні не може виглядати випадковою акцією, тим більше, що керівництво ВМС РФ вже заявило про те, що пріоритетом для них є здійснення військово-повітряної розвідки не тільки за територією України, а й за всім середзимноморським регіоном.

Інша неприємна новина, пов’язана з діяльністю російських військових в Криму є формування в січні 2015 року представництва 12 управління Генерального штабу Міністерства оборони РФ, яке спеціалізується на забезпеченні зберігання, перевезення та утилізації ядерних блоків для тактичних та балістичних ракет. Попри те, що на даний момент відсутня інформація про наявність ядерних озброєнь на території Криму, це достатньо шантажуючий крок для всіх країн Чорноморського регіону.

Плани новосформованої Кримської військово-морської бази не тільки розгортання баз у Донузлаві та Феодосії, крім вже діючої в Севастополі, а й придбання 6 нових фрегатів, а також 6 підводних човнів. Крім того, заплановано отримання малих ракетних кораблів “Буян-М” з ракетними комплексами “Калібр”. Також у планах переозброєння військових підрозділів новою броньованою технікою і т.д.

Крім діяльності диверсійних центрів, які готують нових найманців та терористів для війни на Донбасі в Криму, Верховна Рада Криму (не без погодження з Кремлем) вирішила фінансово заохотити діяльність терористичних утворень, які допомагали російській армії окуповувати Крим і захоплювати українську територію. Так зване “Народное ополчение Крыма» отримало фінансування у розмірі 258 млн. російських рублів. Можна навіть не сумніватися в тому, що ці кошти спрямовані на війну з Україною і ще не один вантаж 200 відправиться до Криму з території бойових дій у Донецькій та Луганській області.

Навіть з огляду на дані про кількість російських військ на східному кордоні з Україною (українським Генштабом називалася цифра у 20 тисяч військових), даної кількості цілком недостатньо для розгортання наступу на решту України, але цілком достатньо для того аби українські збройні сили були змушені тримати максимальну кількість військ у цьому напрямі протягом довшого часу.

На нашу думку, протягом найближчих двох років РФ буде робити максимум для того аби перетворити Крим на повноцінний плацдарм, який буде справжньою загрозою південній Україні, а в подальшій перспективі й всьому чорноморському та середземноморському регіону.

А тепер увага, чому в межах Мінських перемовин взагалі відсутні питання по АР Крим? Чому поодинокі заяви про визнання принципу недоторканності державних кордонів України навіть з боку європейських партнерів, не містять жорстких заяв щодо півострову?

Владімір Путін та його оточення концентрують нашу увагу на ситуації на Донбасі, не даючи можливості звернути погляд на ситуацію, яка є вкрай загрозливою. Відповідно, така особлива увага Кремля до перемовин за участі терористів ЛНР та ДНР, які не можуть проіснувати без військової та фінансової підтримки з півночі, може розглядатися як обманний маневр, метою якого є переконати українську сторону та західних партнерів у тому, що саме ці території Сходу України є абсолютним пріоритетом для військової агресії РФ. Варто визнати, що російська дипломатія надто добре знає психологію європейських чиновників та політиків, які ладні будь-що-будь вдіяти аби заморозити війну на Сході, навіть ціною життів українських військових та цивільних і навіть тимчасово забути про інші, цілком логічні питання до російського політичного та військового керівництва.

Імовірно, що відволікання уваги від Криму і нарощування там військового потенціалу для подальших політичних та мілітарних дій проти України є головною причиною, чому Кремль буде робити максимум для вкрай повільної деескалації конфлікту на території Донецької та Луганської області.
Наведена у заголовку стратагема “Підняти галас на сході – напасти на заході” є класичним прикладом методу дії більш сильного супротивника, в якого достатньо ресурсів для того аби створювати видимість дій на декількох напрямках не рахуючись з можливими втратами.

24.ua

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Gravatar
Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Підписатися

Get every new post delivered to your Inbox.

Побудувати сайт за допомогою WordPress.com
%d блогерам подобається це: